17.03.2020 р., на позачерговому засіданні Верховної Ради України, прийнято закон № 530-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Керуючий партнер АО “A&B ADVOCATES” Ганна Шишко аналізує основні зміни, які передбачає закон.

Вказаним законом було:

1) посилено кримінальну відповідальність за порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним хворобам;

2) доповнено Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статтею 44-3.

Ця стаття передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Адміністративна відповідальність передбачена у вигляді штрафу для громадян від 17 000 грн. до 34 000 грн., для посадових осіб – у розмірі від 34 000 грн. до 170 000 грн.

Щодо посилення кримінальної відповідальності за порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням (ст. 325 Кримінального кодексу України), то покарання передбачене наступне:

1. Порушення правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним захворюванням, а також масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) і боротьби з ними, якщо такі дії спричинили або завідомо могли спричинити поширення цих захворювань, карається штрафом від 17 000 грн. до 51 000 грн. або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.

При цьому, Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб» встановлено права та обов’язки осіб, які хворіють на інфекційні хвороби чи є бактеріоносіями.

Особи, які хворіють на інфекційні хвороби чи є бактеріоносіями, мають право на:

  • безоплатне лікування у державних і комунальних закладах охорони здоров’я та державних наукових установах;
  • отримання достовірної інформації про результати медичного огляду, обстеження та лікування, а також на отримання рекомендацій щодо запобігання поширенню інфекційних хвороб;
  • звернення до суду з позовами про відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров’ю та (або) майну внаслідок порушення законодавства про захист населення від інфекційних хвороб.

Особи, які хворіють на інфекційні хвороби чи є бактеріоносіями зобов’язані:

  • вживати рекомендованих медичними працівниками заходів для запобігання поширенню інфекційних хвороб;
  • виконувати вимоги та рекомендації медичних працівників щодо порядку та умов лікування, додержуватися режиму роботи закладів охорони здоров’я та наукових установ, у яких вони лікуються;
  • проходити у встановлені строки необхідні медичні огляди та обстеження.

Санітарні правила та норми щодо запобігання та боротьби з епідемічними, іншими інфекційними захворюваннями та масовими неінфекційними захворюваннями (отруєннями) встановлюються відповідно до Основ законодавства України про охорону здоров’я від 19.11.1992 р. № 2801-ХІІ, Законів України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.1994 р. № 4004-ХІІ, «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 р. № 1645-ІІІ та інших нормативно-правових актів.

Суб’єкт цього злочину є особа, що досягла 16-річного віку, у тому числі і службова, в обов’ язки якої входить виконання передбачених законом правил та норм по боротьбі з епідеміями та іншими заразними захворюваннями (службові особи підприємств, організацій, установ, медичні працівники, працівники санепідемстанцій, тощо), а також інші особи, у тому числі інфекційні хворі, контактні особи та бактеріоносії, які створюють підвищену небезпеку зараження оточуючих, які порушили правила та норми, встановлені з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним захворюванням, а також масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) та боротьби з ними.

Згідно з даними, оприлюдненими на сайті Національною поліцією України, cтаном на 27 березня поліцейські склали 2719 адміністративних протоколів за ст. 44-3 (Порушення правил щодо карантину людей) Кодексу України про адміністративні правопорушення. Зокрема 448 – у Дніпропетровській області, 289 – у місті Києві, 188 – у Донецькій, 178 – у Харківській, 165 – у  Запорізькій, 164 – у Київській, 153 – в Одеській, 118 – у Вінницькій, 100 – у Чернівецькій, 99 – у Рівненській, 97 – у Чернігівській, 96 – у Черкаській, 94 – у Херсонській, 91 – у Львівській, 65 – у Сумській, 52 – у Миколаївській, 44 – у Полтавській, 43 – у Кіровоградській, 42 – у Волинській, 41 – у Івано-Франківській, 38 – у Луганській, 34 – у Житомирській, 31 – у Хмельницькій, 25 – у Закарпатській, 24 – у Тернопільській.

Також до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості щодо 28 фактів, пов’язаних із карантинними обмеженнями.


Читайте також: